• Ср. Чер 16th, 2021

FreshNews

Tільки актуальні новини на сьогодні в Україні та світі

Українська влада, схоже, намагається грати з Заходом у наперстки – Казарін

(Рубрика «Точка зору»)

Кожна українська влада, схоже, намагається грати із західними донорами в наперстки.

Принцип простий. Київ бере на себе зобов’язання. А потім, як правило, починає їх порушувати, сподіваючись, що все зійде йому з рук. Коли ж донори помічають порушення і ставлять запитання – влада і підконтрольні їй балакучі голови починають наввипередки вигадувати відмовки.

Причому так було і до війни. Весь 2013-й рік Партія регіонів вмовляла Європу заплющити очі на «кейс Тимошенко» і дати Україні асоціацію з ЄС.

Я чітко пам’ятаю міркування «регіоналів» про те, що доля всієї країни не може залежати від долі однієї людини. Більше того – тоді було чимало проукраїнських експертів, які говорили про те, що угода з ЄС важливіша за долю Юлії Тимошенко, тому що наблизить Україну до Європи.

У підсумку все закінчилося тим, що Москва просто перекупила Віктора Януковича, і він сам в останній момент відмовився будь-що з Брюсселем підписувати.

Віктор Янукович під час пресконференції в Москві, 6 лютого 2019 року


Віктор Янукович під час пресконференції в Москві, 6 лютого 2019 року

Але я просто хочу нагадати, що якби Брюссель тоді надав Україні асоціацію з ЄС, то Віктор Федорович залишався б легітимним і беззмінним. Більше того – в очах країни він був би головним втіленням проєвропейського курсу України, а опозиція, в якої відібрали б єдиний козир, можливо, далі б зникала з політичної карти країни.

На щастя, непоступливість Заходу дозволяє нам потроху еволюціонувати

Аналогічні речі відбувалися і після початку війни. ЄС готовий був надати «безвіз» в обмін на запуск системи електронного декларування. Але неготовність українських еліт ставати прозорими і підзвітними ставила долю угоди під сумнів. І я пам’ятаю, як багато хто в нашій країні стверджував, що Європа має піти Україні назустріч, тому що «безвіз» сам по собі наблизить Київ до цивілізованого світу.

Чужі граблі, схоже, нікого нічому не вчать. І тепер по них вирішила пройтися команда Володимира Зеленського

На щастя, непоступливість Заходу дозволяє нам потроху еволюціонувати. Всупереч короткозорості всіх тих українських політиків, які сподіваються з’їсти рибу, не сідаючи в човен. Всупереч гучному хору всіх тих навколовладних спікерів, які вимагали від Заходу виконати свою частину зобов’язань в умовах, коли Київ нехтує своїм «домашнім завданням».

Втім, чужі граблі, схоже, нікого нічому не вчать. І тепер по них вирішила пройтися команда Володимира Зеленського.

Через тиждень у Женеві відбудеться зустріч президентів США і Росії. Українське питання загрожує стати одним із основних – з урахуванням того, що всі нинішні загострення між заходом і Росією почалися з анексії Криму.

Один із наріжних моментів пов’язаний із добудовою газопроводу «Північний потік-2». Того самого, що дозволить Москві прокачувати газ до Європи в обхід української території. Того самого, що позбавить Київ не тільки доходів від транзиту, але й додаткових гарантій безпеки – адже тепер будь-яка дестабілізація України не буде обтяжувати Кремль зривом контрактних зобов’язань про транспортування газу в Європейський союз.

Видання Axios пише про те, що в планах Білого дому було організувати зустріч Байдена і Зеленського до зустрічі Байдена з Путіним. Щоб Київ зміг донести свою позицію до Вашингтона напередодні переговорів з головою Кремля. Але від цієї ідеї США відмовилися. Ймовірно, через те, що команда Володимира Зеленського змінила керівництво «Нафтогазу» всупереч власним зобов’язанням перед західними донорами.

Володимир Зеленський


Володимир Зеленський

Україна гарантувала недоторканність реформи корпоративного управління. Вона, в свою чергу, позбавляла держкомпанії прямої залежності від виконавчої влади. Ключові кадрові рішення мала ухвалювати Наглядова рада, що складається з незалежних експертів. Але цієї весни на Банковій вирішили повернути «ручний режим» управління. В результаті Наглядову раду усунули, керівника «Нафтогазу» відправили у відставку, а на його місце була призначена креатура Кабміну.

У результаті Зеленський зустрінеться з Байденом – але вже після того, як президент США поговорить із президентом Росії. Тому що рішення Києва, впевнений, було сприйняте на Заході як порушення взятих на себе зобов’язань. Як крок убік від боротьби з корупцією.

І заручником цієї ситуації ризикує стати вся Україна.

Через сім років після початку війни Україна продовжує вирішувати питання, пов’язані з виживанням

У цьому святі української неслухняності є щось дивовижне. Особливо якщо врахувати масштаби викликів, що стоять перед країною.

Офіційному Києву час бути «першим учнем». А він продовжує палити за гаражами, сподіваючись, що на іспиті вдасться «пропетляти».

Крим. Донбас. Лінія фронту. Концентрація російських військ на кордоні. Через сім років після початку війни Україна продовжує вирішувати питання, пов’язані з виживанням країни. Але українські еліти в гонитві за ситуативним, схоже, готові жертвувати стратегічними речами. Наприклад, довірою до себе.

Україні не вистояти в цій війні самостійно. Зрозуміло, навіщо Москва робить усе, щоб Київ залишився сам. Але абсолютно незрозуміло, навіщо тим самим вирішила займатися Банкова.

Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *