• Ср. Жов 20th, 2021

FreshNews

Tільки актуальні новини на сьогодні в Україні та світі

Україна проти Росії у справі про імунітет військових кораблів. Коли чекати рішення в Гаазі по суті?

14 і 15 жовтня в Арбітражному трибуналі в Гаазі (Нідерланди) триватимуть слухання в справі України проти Росії щодо порушення нею імунітету військових кораблів – принципу, що є основоположним у міжнародному морському праві. Вирішується питання стосовно юрисдикції Арбітражу в справі про захоплення Росією трьох українських військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів у листопаді три роки тому.

«Важливим для свободи судноплавства та всіх держав, які мають військово-морський флот», назвала спір голова української делегації в Гаазі, директорка Департаменту міжнародного права МЗС Оксана Золотарьова. Чи скоро Арбітражний трибунал зможе перейти до стадії розгляду справи по суті? Чому рішення про «негайне та безумовне» звільнення моряків і кораблів у травні 2019-го ухвалювалося іншим органом?

Слухання щодо юрисдикції Арбітражного трибуналу проходять у будівлі Палацу миру в Гаазі (Нідерланди). Тут розташовані Постійна арбітражна палата, Міжнародний суд ООН і Гаазька академія міжнародного права


Слухання щодо юрисдикції Арбітражного трибуналу проходять у будівлі Палацу миру в Гаазі (Нідерланди). Тут розташовані Постійна арбітражна палата, Міжнародний суд ООН і Гаазька академія міжнародного права

Арбітражний трибунал створюється під конкретний спір держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року – міжнародного договору, що вважається своєрідною «Конституцією морів».

«Конвенцією визначаються універсальні принципи та норми сучасного міжнародного морського права. Вони є фундаментом поведінки держав у Світовому океані. Містить ця Конвенція й ефективну систему вирішення міжнародних спорів», – пояснив Радіо Свобода віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий.

Його колега, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Захар Тропін додав, що при приєднанні до Конвенції ООН з морського права 1982 року, держави погоджуються на одну з передбачених обов’язкових процедур вирішення спорів.

«Вибір може бути зроблено з-поміж Міжнародного трибуналу з морського права, Міжнародного суду ООН, загального та спеціального арбітражу», – зазначив юрист-міжнародник.

Малі броньовані артилерійські «Нікополь», «Бердянськ», буксир «Яни Капу» Військово-морських сил України. 2019 рік


Малі броньовані артилерійські «Нікополь», «Бердянськ», буксир «Яни Капу» Військово-морських сил України. 2019 рік

До міжнародного арбітражу Україна звернулась у квітні 2019-го – через чотири місяці після захоплення Росією неподалік Керченської протоки бронекатерів «Нікополь», «Бердянськ», а також буксиру «Яни Капу» українських Військово-морських сил.

З огляду на те, що Арбітражний трибунал на той момент сформовано ще не було, то, відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, Україна звернулась до суду, що постійно діє в структурі ООН, – Міжнародного трибуналу з морського права в Гамбурзі.

Існуючий від 1996 року ITLOS (Іnternational Tribunal for the Law of the Sea) має компетенцію щодо тимчасових заходів стосовно спорів, що розглядаються в Арбітражних трибуналах.

25 травня 2019 року майже одноголосно, 19 голосів до одного (проти був лише російський суддя – ред.) Трибунал у Гамбурзі зобов’язав Росію звільнити «Нікополь», «Бердянськ», «Яни Капу» та їхні команди. І зробити це невідкладно та безумовно.

Засідання Міжнародного трибуналу з морського права, 25 травня 2019 року, Гамбург


Засідання Міжнародного трибуналу з морського права, 25 травня 2019 року, Гамбург

З юридичної точки зору наказом ITLOS Росія знехтувала, кажуть правники-співрозмовники Радіо Свобода. Не сталося ані «невідкладно», ані «безумовно». 24 українські військовослужбовці повернулися з російського полону разом із політичними в’язнями Кремля – у вересні 2019-го. Кораблі прийшли додому ще через кілька місяців, причому зі суттєвими технічними пошкодженнями.

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». На фото В'ячеслав Зінченко, старший матрос МБАК «Нікополь»


7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». На фото В’ячеслав Зінченко, старший матрос МБАК «Нікополь»

Що розглядає Арбітражний трибунал у Гаазі?

Слухання 11–12 і 14–15 жовтня в Арбітражному трибуналі в Гаазі є необхідними для того, щоб Арбітраж визнав свою юрисдикцію у цій справі й надалі розглянув її по суті.

Як зазначають в МЗС України, «практика розділення провадження на дві стадії (юрисдикційну та по суті) є поширеною у міжнародному арбітражі».

Як сторона Конвенції ООН з морського права, Росія зобов’язана підкоритися рішенню по суті спору, коли воно буде ухвалено

Під час слухань в останні дні представники Росії, серед іншого, оскаржували юрисдикцію Арбітражного трибуналу. Натомість українська делегація наводила контраргументи щодо її наявності.

«Відповідно до п. 4 статті 288 Конвенції ООН з морського права 1982 року, в разі розбіжностей стосовно того, має або не має суд (арбітраж) компетенцію, питання вирішується безпосередньо цим судом або арбітражем. Росія, як сторона Конвенції, зобов’язана підкоритися такому рішенню – як і рішенню по суті спору, коли воно буде ухвалено», – наголошує Тимур Короткий.

Що таке «імунітет військового корабля»?

Кораблі ВМС України «Бердянськ», «Нікополь», «Яни Капу» є втіленням нашого суверенітету, і як такі заслуговують на повагу

Згадувана Конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям імунітет. «Кораблі ВМС України «Бердянськ», «Нікополь», «Яни Капу» є втіленням нашого суверенітету, і як такі заслуговують на повагу. Проте Росія не поважає міжнародне право. Як не поважає суверенітет України», – наголосила в Гаазі голова української делегації Оксана Золотарьова.

А Тимур Короткий зазначає, що спорів стосовно порушення імунітету військових кораблів у практиці міжнародних судових органів насправді небагато.

«Цієї норми міжнародного морського права намагаються
дотримуватися навіть у складних ситуаціях. Збройний напад військового корабля однієї держави на військовий корабель іншої може бути кваліфікований як акт агресії. Тому сторони прагнуть уникати подібного, не доводити до прямого нападу.

Серед нещодавніх прикладів, що так або інакше пов’язані з реалізацією права на мирний прохід, проте не спричинили нападу й захоплення військових кораблів, – прохід британського есмінця Defender в українських територіальних водах в районі тимчасово окупованого Криму, а також американського ескадреного міноносця John S. McCain в затоці Петра Великого в Японському морі в 2020 році», – зауважує Тимур Короткий​.

Після перебування в порту Одеси в червні 2021 року, британський есмінець HMS Defender здійснив прохід в українських територіальних водах в районі тимчасово окупованого Криму


Після перебування в порту Одеси в червні 2021 року, британський есмінець HMS Defender здійснив прохід в українських територіальних водах в районі тимчасово окупованого Криму

Експерти з міжнародного права Захар Тропін і Тимур Короткий прогнозують із високою ймовірністю, що у подальшому – при розгляді справи по суті – Арбітражний трибунал визнає порушення Російською Федерацією імунітету українських військових кораблів та встановить стосовно Росії заходи міжнародно-правової відповідальності.

Проте швидким рішення, найімовірніше, не буде. Як свідчить практика, провадження в Арбітражі тривають по декілька років.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *