• Вт. Вер 28th, 2021

FreshNews

Tільки актуальні новини на сьогодні в Україні та світі

Судова реформа vs «суддівська мафія»: хто кого?

Рада суддів не змогла вчасно висунути кандидатів до Етичної ради, яка, згідно з законом, має почати очищення судової влади від корупції та кругової поруки. Президент України Володимир Зеленський назвав це «блокуванням найголовнішої реформи країни», схожі оцінки роблять експерти й антикорупційні активісти. У Раді суддів тим часом посилаються на недосконалість законодавства і обіцяють найближчим часом розробити свої виправлення.

«Рада суддів заблокувала судову реформу» – заяви такого змісту зробила низка антикорупційних громадських організацій після того, як 13 вересня Рада суддів (вищий орган суддівського самоврядування) не змогла призначити за своєю квотою трьох членів Етичної ради. Кандидати, яких розглядали, набрали лише 4 голоси з 26.

Ще трьох її членів мають призначити за поданням міжнародних антикорупційних організацій. Проте вони, на відміну від Ради суддів, висунули своїх кандидатів, з числа визнаних західних експертів-правників.

Чому це важливо?

Етична рада має право очищувати від недоброчесних осіб Вищу раду правосуддя: орган суддівського самоврядування, який призначає суддів, звільняє їх або дає дозвіл на притягнення їх до відповідальності.

Етична рада передбачена одним із законів про судову реформу – № 5068, який Верховна Рада ухвалила у липні.

За задумом його авторів, Етична рада (в якій 3 з 6 членів є міжнародними експертами та мають у цьому органі «переважну роль») може приборкати корупцію та кругову поруку в судовій владі – очистивши ВРП, яка призначає, звільняє суддів і може знімати з них недоторканність.

Без призначення повного складу Етична рада не зможе працювати, відтак судова реформа в Україні буде заблокована – про це говорить переважна більшість профільних експертів та антикорупційних громадських організацій.

Зрештою, чому 13 вересня членів Етичної ради не призначили?

Позиція Ради суддів: проблема –​ в недосконалості законодавства

Того ж дня, 13 вересня, Рада суддів (РС) на своєму сайті пояснила, що відбувалося на її засіданні і чому (за версією РС) вона не делегувала своїх членів до Етичної ради.

Члени ради «не змогли делегувати своїх кандидатів на посаду члена Етичної ради за квотою Ради суддів України», йдеться в повідомленні цього органу. Як виявилося, Рада суддів вирішила розробити окрему процедуру висування кандидатів до Етичної ради.

«Рада суддів України розробить власний документ, який регулюватиме процедуру надання пропозицій щодо кандидатів на посаду члена Етичної ради за квотою Ради суддів України. Таке рішення було прийняте на засіданні РСУ 13 вересня», – ідеться на сайті цього суддівського органу.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч звітує, що РС 13 вересня висунула кандидатів на посаду члена Конкурсної комісії для проведення конкурсу на обіймання посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ця Конкурсна комісія також передбачена судовою реформою.

Що ж до непризначення членів Етичної ради, то Богдан Моніч пояснює це недосконалістю українського законодавства про судову реформу. І додає, що 22 члени Ради суддів (переважна більшість) проголосували за те, щоб усунути законодавчі недоліки.

«По суті залишається невирішеним одне питання – суддя, який прийде працювати в Етичну раду, не буде мати голосу. Це теж проблема, яка у багатьох достойних, доброчесних кандидатів викликає занепокоєння, тому людина, яка й хотіла би піти туди працювати, ставить запитання: а навіщо туди йти працювати, якщо мене там не будуть чути? Та, попри все це, ми будемо продовжувати роботу і найближчим часом затвердимо відповідні правила – як і які документи подавати, затвердимо критерії голосування і визначимося зі своїми представниками», – пообіцяв Богдан Моніч.

Водночас посадовець не уточнив, коли саме буде наступне засідання та за яких умов на ньому призначать членів Етичної ради, що має очищати суддівську гілку влади від корупції та кругової поруки.

Раніше Рада суддів була проти того, що вирішальний голос в Етичній раді матимуть саме три міжнародні експерти. Але наразі, запевняє Богдан Моніч, РС погодилася з цим елементом судової реформи.

Головною проблемою, на думку очільника Ради суддів, є те, що в нинішньому вигляді українські члени Етичної ради фактично «не матимуть голосу», і через це низка достойних кандидатів відмовляється подаватися до цього органу. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

Поширюється інформація, що ми нібито наполягаємо, щоб суддівська спільнота отримала якийсь вирішальний голос – це не так

«Поширюється інформація про те, що ми нібито наполягаємо, щоб суддівська спільнота отримала якийсь вирішальний голос – це не так. Ми наполягаємо лише на тому, щоб була запроваджена така модель, яка наразі є в процедурі формування Конкурсної комісії, до якої ми делегували своїх кандидатів. Якщо це буде зроблено, це значно прискорить формування Етичної ради. Так, ми можемо і самі якісь процедури прописувати. Але якщо ці зміни не будуть внесені, то все одно не надто багато буде охочих працювати в органі, де їхній голос не матиме жодного значення. На відміну від Конкурсної комісії, жодний голос (представників українського суддівського корпусу) не матиме жодного значення, і це зупиняє багатьох достойних людей, які би, можливо, номінувалися», – наголошує Богдан Моніч.

Він згадує про те, що він особисто відмовився номінуватися до Етичної ради саме з цих причин.

Керівник Ради суддів запевняє, що зміни, які пропонує Рада суддів, не затягнуть судової реформи. За його словами, в парламенті вже зареєстрований відповідний законопроєкт, який може змінити процедури в Етичній раді. Він припускає, що всі ці питання можна розв’язати до середини жовтня.

З іншого боку, Богдан Моніч прямо не відповів за запитання Радіо Свобода про те, що не дозволило Раді суддів вирішити всі ці питання упродовж минулого місяця, відведеного законом для підготовки голосування за кандидатів до Етичної ради:

«Ми проводили консультації. Ми це все робили. Ми намагатимемося знайти вихід… Але все ж ключовий момент – потрібно внести зміни в закон, щоб у ньому було хоча б таке регулювання, як у законі про ВККС».

Позиція Зеленського: «​Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни»

Зрив створення Етичної ради вже викликав обурення президента України Володимира Зеленського, який є одним з ініціаторів судової реформи в Україні.

Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі, позбавити українців права на справедливість

«Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку», – заявив Володимир Зеленський.

Щоб вирішити проблему, президент України на 16 вересня скликає у своєму Офісі робочу зустріч за участі очільників органів суддівського урядування, зокрема голів Ради суддів, Верховного суду, представників парламенту, а також послів «Групи семи».

Зі свого боку Богдан Моніч в коментарі Радіо Свобода зауважив, що він на цій зустрічі пропонуватиме змінити процедуру голосування в Етичній раді – так, щоб голос її українських членів мав значення.

Судова реформа: як її врятувати?

Те, що судову реформу блокуватимуть на рівні Ради суддів, причому саме через невисування кандидатів у члени Етичної ради, напередодні спрогнозував «Центр протидії корупції».

Наразі «порятунок» судової реформи значною мірою залежить від політичної волі з боку президента України, вважає голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.

Якщо Зеленський не проведе жодної іншої реформи, окрім судової, він впише себе в історію України

«Якщо Зеленський не проведе жодної іншої реформи, окрім судової, він лише нею впише себе в історію України. Реформа судів – без перебільшення, найважливіша реформа країни, на яку не спромігся жоден інший президент. Вже за кілька годин після заяви Зеленського «судова мафія» дала задню. Голова Ради суддів (РС) заявив, що вони вже найближчим часом визначаться з представниками в Етичну комісію, що розблокує зупинену ними реформу», – констатує Шабунін.

Відтак він сподівається, що Зеленський «дотримається слова і зламає саботаж своєї ж реформи».

Один з активних прибічників судової реформи в Україні, голова правління фундації DeJuRe Михайло Жернаков також запевнив Радіо Свобода, що саме Зеленський може зіграти вирішальну роль у порятунку судової реформи:

«Все – в руках президенту. Все в межах його конституційних повноважень: переконати, домовитися, знайти аргументи для Ради суддів для того, щоб вони це зробили. Президент – автор реформи та гарант Конституції. Це в його можливостях – зробити так, щоб всі учасники процесу поводилися адекватно».

На прохання Радіо Свобода Михайло Жернаков проаналізував ситуацію щодо Етичної ради та блокування судової реформи.

За його оцінками, причини затримки, озвучені Радою суддів, є «відмовками», а справжньою метою затримки є саботаж реформи.

Не можна не виконувати закон через те, що він тобі не подобається

«Рада суддів діє не самостійно, а за дорученням «судової мафії»: саме тієї недоброчесної суддівської корпорації, яку ми намагаємося цими законами вигнати з їхніх посад. Всі відмовки про те, що їм не подобаються положення закону чи щось іще – це все ширма. І це не аргумент: не можна не виконувати закон через те, що він тобі не подобається. 30 днів 30 суддів не могли вибрати трьох кандидатів з поміж 5 тисяч суддів, які є в Україні! Це – саботаж», – наполягає Михайло Жернаков.

За його словами, згода Банкової на відтермінування формування Етичної ради або спроба переглянути законодавство щодо судової реформи «відкриває скриньку Пандори». І йдеться не лише про затягування часу: закон можуть спотворити, знівелювавши ідею очищення судової влади, його можуть оскаржити в Конституційному суді, і в такому разі очищення судової гілки влади просто не відбудеться, попереджає правник.

13 серпня Рада суддів не обрала від себе трьох членів Етичної ради, які мають контролювати доброчесність членів Вищої ради правосуддя. За кандидатів проголосували лише четверо членів Ради суддів із 26.

Етична рада має складатися з шести членів, із них трьох обирає Рада суддів України, ще трьох – міжнародні організації.

Минулого тижня міжнародні партнери висунули кандидатури провідних судових експертів для відбору і призначення до Ради з етики при Вищій раді правосуддя і відбіркової комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і закликали до « таких же сильних номінацій з боку Ради суддів».

Верховна Рада 13 липня схвалила законопроєкт №3711-д про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів з пропозиціями, які до документа подав президент України Володимир Зеленський.

Закон передбачає пріоритет міжнародних експертів у Раді суддів і міжнародних експертів. Зокрема, при ухваленні конкурсною комісією рішення в разі рівності голосів перевагу отримає та трійка, в складі якої будуть щонайменше два міжнародних експерти.

Після перезапуску реформи Вищої кваліфікаційної комісії суддів Верховна Рада перезапустила і реформу Вищої ради правосуддя.

Судова реформа в Україні є однією з умов з боку західних донорів. Зокрема, її проведення є рекомендацією Міжнародного валютного фонду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *